За нашою давньою традицією на день Конституції хочемо запропонувати вам відвідати черговий чарівний куточок Карпат! Це буде досить нескладний, але дуже мальовничий,  насичений враженнями та гарними краєвидами похід з наметами та гітарою! Тут буде найвища вершина Львівщини та Верховинського вододільного хребта — гора Пікуй (1408м), прогуляємося Буківською полониною, чиї  кам’яні виступи нагадують норвежські скелі  над фьордами, зустрінемо світанок на горі Великий Верх (1309 м), відвідаємо мальовничу полонину Руна, а на закуску буде лісове озеро Велика Трусця та лумшорські водоспади! «Ого!! І все це в одному поході? чи не забато??» – запитаєте ви мене. — Ми пройдемо близько 60 км за чотири дні. Багато то для вас чи мало – вирішувати вам!

День перший! Зустрічаємося о 6 ранку на маленькому пероні станції Сянки. (Ті хто їде з нами з Києва – будемо зустрічатись напередодні в Києві на ж\д вокзалі). Відмічаємось на погранзаставі та вирушаємо до Ужоцького перевалу. Це місце з дуже гарним краєвидом відоме також тим, що саме тут Українські Січові Стрільці вперше вступили в бій під час Першої Світової.  Лісовою дорогою поволі піднімемось на вододільний хребет і подивимось на Ужок з гори Кругла (981 м) . Крокуючи далі зійдемо на гору Дрогобицький камінь (1186 м) отут вже буде відчуття що ми таки на хребті і саме з цієї вершини починають з трави «рости» каміння. Ці виступи скал чимось схожі на ті що стирчать над норвезькими фьордами, щоправда дещо зменшений варіант. Але фото будуть не менш прекрасні!! Так поступово дойдемо і до Великого Верху (1309 м) Так –так, в цьому хребті теж є свій Великий Верх! От десь під ним і станемо на ночівлю! Це був досить довгий і насичений день, тож треба перепочити з чаєм під гітарний спів.

День другий! Цей день розпочнеться теж дуже рано, бо з Великого Верху за ясної погоди можна спостерігати один з найкращих краєвидів на сході сонця. Тож на світанку бажаючі озброївшись фотоапаратами почимчикують на вершину. Насолодившись цим дійством спускаємось у табір, сніданок, збір і під козацьку пісню вирушаємо! Нас чекають залиті сонцем камені Буківської полонини і сама гора Пікуй (1408 м). Хто не бачив Пікуя, той  не бачив украінських Карпат у всій їх красі. Нафоткафшись досхочу ми почнемо спуск у село Щербовець, яке зустріне нас традиційними оббитими деревом хатинками. Десь тут ми пообідаємо, перепочинемо і підемо далі. А там на нас чекає плавний підйом до урочища Прелука, де ми і заночуємо!

День третій! Цього разу, виспавшись досхочу, снідаємо, збираємо табір (якщо повезе, то на цій полонині вже буде діяти полонинське господарство, де можна буде скуштувати справжні карпатські сири) Нас чекає одна з мальовничіших  карпатських полонин – Руна (Рівна).  Тут знаходиться найвища висота нашого маршрута 1480 метрів над рівнем моря.  Перед спуском пообідаємо і почнемо крутити «серпантини» вліво-вправо, аж до озера Велика Трусця. Впевнившись що трусця тут таки велика розбиваємо останній в цьому поході табір. Багаття, гітара… Завтра ми спустимося вниз до цивілізації.

День четвертий! Прокинемося не дуже рано, після нічних посиденьок з гітарою, вмиємося туманом, що піднімається з озера, а може і його чистою водицею, снідаємо, збираємо табір і вниз до Лумшор! – А де ж обіцяні водоспади? – запитаєте ви.  – Зараз буде!! Спустившись в Лумшори, скидаємо рюкзаки і йдемо дивитись на водоспади на річці Туричка. Соловей, Буркач, Давір, Переступень, а може і до Крутило дійдемо!! Їх тут є! Але треба поспішати, бо під обід нас має забрати автобус і відвезти аж у Ужгород. Знову ж кидаємо речі у камеру схову на вокзалі і йдемо у найсмачніше кафе з тих що мені відомі «Ясне Сонечко»!! Очі розбігаються, меню величезне і все дуже смачне!! Але годі розсиджуватись, нам ще треба встигнути Ужгородський замок роздивитись і на потяг не запізнитись.  У потязі обмінюємося враженнями і фотками! До зустрічі у наступних мандрах!!    

ПОХІДНИЙ ПОБУТ ТА РОЗПОРЯДОК

  • Похід середнього рівня складності, переходи близько 15 км на день, доступний кожному;
  • бажано за місяць до походу почати бігати, присідати;
  • ночівлі у наметах по 2-3-4 особи, приготування їжі на вогнищі черговими, купання, умивання – в джерелах;
  • кожен несе наплічник вагою 10-15 кг., суспільне спорядження та їжа розподіляється між всіма учасниками;
  • харчування у поході просте, походне, три рази на день – вранці та ввечері на вогнищі, вдень – перекус без розведення вогню;
  • у поході має місце взаємодопомога, — йдемо разом, чекаємо тих, хто відстає; розбиваючи табір допомагаємо один одному встановлювати намети, допомагаємо черговим готувати їжу;
  • місця та варіанти ночівок вказані орієнтовно, остаточно вибираються інструктором в день стоянки;
  • інструктор може вносити зміни у маршрут, виходячи із конкретної ситуації та обставин;
  • слухатись інструктора у поході обов’язково;
  • розпивання алкогольних напоїв у поході заборонено;
  • прокат наметів й кухонного спорядження входить у вартість туру. Якщо у вас нема спальника, рюкзака, килимка – ми підкажемо, де можна взяти у прокат або купити;
  • приймаючи участь у поході ви погоджуєтесь із викладеними правилами та описом маршруту;

Вартість походу: 2950 грн.

Вартість включає:

  • харчування на маршруті (сніданки, обіди, вечері);
  • прокат групового спорядження (намети, котли, пальники, газ);
  • трансфер Воловець — початок маршрута;
  • трансфер Лумшори – Ужгород;
  • послуги досвідченого інструктора, КМС по гірському туризму;
  • організація, логістика, розробка маршруту, он-лайн консультації до і після походу;
  • групова аптечка;

Вартість не включає:

  • з.д. квитки (квитки на потяг бере організатор похода у груповій касі за 45 діб, зазвичай плацкарт);
  • ресторації в Ужгороді.

Щоб зареєструватись у похід необхідно: 

  • внести передплату за похід 1000 грн.+ вартість ж.д. (перевод на карту Приват Банку) – сумма не повертається.

Що брати у похід, орієнтовний список речей

Фотоотчёт из Похода по Свидовецкому Хребту, 2019

Фотоотчёт из Похода Свидовецкому Хребту 2015

Фотоотчёт из Похода по Горганам, 2018

Фотоотчёт из Похода по Мармаросам, август 2016

Фотоотчёт из Похода по Боржавскому Хребту, июнь 2017

Фотоотчёт из Похода на Попадью, август 2017